«Попереду ще тривале відновлення. Але найбільше хочу повернутися до побратимів і продовжити службу», — говорить прикордонник Іван Срібний. Після майже восьми років спільної служби він втратив вівчарку Таміра і нині проходить реабілітацію у відомчому санаторії ДПСУ.
Під час нічного патрулювання пес раптом насторожився. Іван перевірив місце, на яке вказував напарник, і знайшов сховані човен та велику партію тютюнових виробів. Таких випадків було чимало: Тамір брав слід навіть через 16–20 годин.
Іван прийшов на службу у 2019 році. Йому було 19, він навчався на ветеринара і спробував кінологію. Після підготовки у Волинському прикордонному загоні зустрів шестимісячну вівчарку. Спершу Тамір боявся гучних звуків, транспорту і незнайомого оточення.
«Перші три місяці ми працювали над простими командами та довірою. Лише потім перейшли до складніших завдань. За сім-вісім місяців Тамір став одним із найкращих службових собак підрозділу», — згадує Іван.
Патрулі, парад і служба після 2022-го
Разом вони виходили в патрулі й реагували на спроби порушення кордону. У 2021 році Іван із Таміром пройшли Хрещатиком на параді до Дня Незалежності. Згодом кінолог переміг у змаганнях загону і представляв підрозділ на чемпіонаті Західного регіонального управління ДПСУ.
Після початку повномасштабного вторгнення Іван просив направити його на схід. Досвід був потрібен у підрозділі, тож він лишився на кордоні, зокрема два місяці виконував завдання на ділянці з Білоруссю.
Пізніше загострилася давня травма коліна. Майже тоді після тяжкої хвороби пішов із життя Тамір. У санаторії поруч з Іваном з’явився місцевий пес Вовк, який навідується щодня.
