У розпал грибного сезону любителі «тихого полювання» в українських лісах часто натрапляють на незвичні знахідки. Серед них — лаковиця бузкова, або аметистовий обманщик (Laccaria amethystina), яка трапляється в Карпатах та Лівобережному Лісостепу і завдяки насиченому фіолетовому кольору нагадує квітку.
Про цей гриб написала Лісовиця.
Чому зрілі екземпляри важко впізнати?
Видову назву гриб дістав через яскравий аметистовий колір. У молодому віці капелюшок діаметром від 1 до 7 см має глибокий бузковий відтінок, а з часом або під впливом погоди вицвітає, блідне і стає сірувато-бурим. Зрілі плодові тіла втрачають характерне забарвлення, тому їх буває складно ідентифікувати — звідси народна назва «обманщик».
Шапинка спочатку випукла, згодом розпростерта, іноді з центральним заглибленням, із сухою поверхнею та хвилястими краями. Пластинки товстуваті, рідкі, прирослі або трохи спускаються на ніжку: у молодих грибів фіолетові, з віком — синювато-лілові. Ніжка завдовжки 5–10 см тонка, волокниста, жорстка і порожниста. М’якуш тонкий, водянистий, із приємним ніжним запахом і смаком.
Чи можна його збирати і їсти?
В Україні вид росте в хвойних (соснових) і листяних лісах, зокрема поруч із дубом і буком, серед моху та опалого листя. Найчастіше з’являється невеликими групами з кінця весни до листопада. Окрім України та Європи, аметистовий обманщик поширений у Північній Америці та Азії.
Формально лаковиця бузкова вважається їстівним грибом 4-ї категорії. У кулінарії використовують переважно тільки капелюшки: ніжки занадто волокнисті й жорсткі. Гриб можна варити, смажити, маринувати, солити чи сушити. Перед приготуванням його радять обов’язково відварювати близько 10–15 хвилин.
Водночас гриб інтенсивно поглинає з ґрунту миш’як, тож деякі фахівці радять утримуватися від його регулярного вживання. У сучасній літературі іноді зазначають, що надмірне споживання цього виду може викликати шлунково-кишкові розлади.
Лаковиця бузкова відома яскравим молодим забарвленням і тим, що зрілі плодові тіла його втрачають; формально її відносять до їстівних грибів четвертої категорії, але через накопичення миш’яку до частого вживання ставляться обережно.
