Ротонда Луцьк — це не давній храм і не вежа замку. Це літня естрада 1978 року в Центральному парку імені Лесі Українки: круглий дах-квітка на 26 бетонних «пелюсток», під яким колись сиділо до 1200 глядачів, а тепер працюють басейни, кафе й зона лежаків.
Саме зараз це місце знову в рахунках громади. У червні 2026-го комплекс здали в оренду на п’ять років після аукціону: офіційна ставка переможця — 23,3 тис. грн на місяць, з ПДВ 27,6 тис. грн. На ціннику для відвідувача інша арифметика: у будень дорослий квиток 500 грн, у вихідні — 600 грн, дитина — 400 грн.
Нижче — як ця споруда взагалі з’явилася, чим була за задумом, що з нею зробили після радянських років і чому дах досі стоїть у центрі парку, хоча сцена вже не головне.
Типовий літній випадок у Луцьку виглядає так. Сім’я заходить у парк з вулиці Глушець. Дитина тягне до води, дорослі дивляться на круглий дах і сперечаються: то «стара ротонда», то «просто басейн». Хтось платить 500 грн і йде до шезлонга. Хтось обходить комплекс і питає, чи це пам’ятка, чи міське майно під бізнесом. Помилка одна й та сама: плутати форму з віком і квиток з історією будівлі. Правильний шлях простіший — спочатку рік і функція, потім уже ціна входу.
1. Коли й навіщо побудували
Парк на місці колишньої річки Глушець і болота відкрили 1964 року як парк імені Юрія Гагаріна. У 1971-му його перейменували на честь Лесі Українки, тоді ж ставили атракціони й перенесли пам’ятник поетесі. Ротонду добудували наприкінці 1970-х, найчастіше називають 1978 рік. Це була не адміністративна будівля і не торговельний павільйон. Задум — літня кіноконцертна сцена, або, як тоді казали, естрада: місце для концертів, кіно й масових зібрань просто неба.
Проєкт задумали у Львівській політехніці, прив’язку робили місцеві. Архітектори — Л. Слюсаренко, А. Ващук і львів’янин В. Храмцов. Місто хотіло не звичайну прямокутну сцену серед дерев, а форму, яка «сидить» у парку. Звідси круглий план і дах, схожий на квітку. Під дахом планували сцену, дві артистичні зали й навіть більярдну. Глядацька зона — амфітеатр на три частини, до 1200 місць.
Це не символ влади в сенсі міськради чи обкому. Це типова радянська відповідь на зростання міста: парк уже був, атракціони з’явилися, зоопарк відкрили в червні 1978-го — і поруч поставили велику сцену. Для лучанина того часу ротонда означала вечірній концерт без квитка в філармонію, а не екскурсію «по спадщині».
2. Як вона виглядала спочатку
Перше, що відрізняло естраду від сьогоднішнього комплексу, — порожній простір під дахом і лави для публіки, а не чаша басейну. Діаметр «шапки» — 26 метрів. Дах зібраний із 26 пелюсток по 5,5 тонни кожна; разом це близько 143 тонн. Кожна пелюстка тримається одним кінцем на головній опорі. У тодішній Українській РСР таку конструкцію поставили вперше.
Спільнота «Луцький модернізм. Книга-альбом», яку переказує ВолиньPost, фіксує ще одну деталь первісного вигляду: декоративні квадратики на зоні біля споруди. Саме їх втратили під час пізнішого оновлення, і дослідники через це показують старі фото й креслення, а не сучасний фасад. Матеріал — збірний залізобетон і метал каркаса даху, без ліпнини й без «історичного» каменю, яким у Луцьку обкладають зовсім інші адреси.
Навколо була паркова логіка кінця 1970-х: кінотеатр «Космос», танцмайданчик, атракціони, зоопарк. Ротонда працювала як сцена, а не як огороджений клуб. Зайти можна було з алеї, сісти в амфітеатрі й дивитися програму. Більярд і артистичні кімнати лишалися «за кулісами» — для тих, хто грав або готував виступ, а не для сімейного чекіну з рушником.
3. Що змінювалося через війни й радянські часи
Сама ротонда світових воєн не застала: її звели через три десятиліття після 1945-го. Війна торкнулася території, а не цієї конструкції. Після війни заболочену долину Глушця доводили до парку, і вже на готовій зеленій зоні пізніше поставили естраду. Плутати ці два шари — поширена помилка: «старе місце» і «стара будівля» тут не одне й те саме.
У пізньорадянські роки споруда робила те, для чого її креслили: концерти, кіно, святкові програми. Потім настала інша зміна, уже без бомб, але з порожніми лавами. У 1980–1990-х парк заростав, береги й канали руйнувалися, багато об’єктів стояли без господаря. Ротонда з великим дахом виявилася незручною: 143 тонни «квітки» нікуди не дінеш, а утримувати сцену на 1200 місць без регулярної програми місту було не під силу.
На практиці це виглядало так. Місто має дорогу круглу залу без зимового контуру. Бюджету на постійну естрадну програму немає. Будівля стоїть, дах іржавіє й брудниться, під ним гуляють або нічого не відбувається. Рішення, яке зрештою обрали вже в 2010-х, — не зносити каркас, а змінити функцію: від безкоштовної (або умовно доступної) сцени до орендованого літнього комплексу. Результат логічний для комунального майна: конструкція жива, призначення — інше.
Капітальна реконструкція припала на середину 2010-х. За даними «Сили правди», виконавчий комітет передав занедбану естраду в оренду підприємцю Роману Хорзову з умовою ремонту: десять років орендна плата — 1 грн на місяць. Комплекс відкрили 2017-го. Площа зросла більш ніж удвічі: з 114,6 кв. м до близько 239,5 кв. м, зокрема за рахунок басейнів. Інженерно дах лишили, «внутрішність» перекроїли.
4. Як ротонда виглядає тепер
Зараз це комплекс сімейного відпочинку на балансі КП «Парки та сквери м. Луцька», адреса — вулиця Глушець, 22-А. Під тим самим круглим дахом — дорослий і дитячий басейни з підігрівом, кафе, бар, зона лежаків, бунгало. Режим літнього сезону 2026 року — з 10:00 до 20:00. Концертну функцію орендар обіцяв зберегти технічно, але щодня ви бачите не амфітеатр на 1200 осіб, а огороджену пляжну територію.
Візуально від 1978-го лишився силует: пелюстки даху читаються здалеку. Зникли глядацькі сектори й декоративні квадратики, про які писали дослідники модернізму. З’явилися чаші води, навіси, шезлонги, каса. Для перехожого з алеї це вже не «зайшов і сів», а «купив квиток і зайшов за огорожу».
| Період | Призначення | Що бачить лучанин | Цифра на папері / на ціннику |
|---|---|---|---|
| 1978 — кінець 1980-х | Літня кіноконцертна сцена | Дах-квітка, сцена, амфітеатр | До 1200 місць; дах ≈ 143 т |
| 1990-ті — середина 2010-х | Занедбана естрада | Порожній каркас у парку | Комунальне утримання без сталої програми |
| 2017 — травень 2026 | Пляжний комплекс після реконструкції | Басейни, кафе, огорожа | Оренда 1 грн/міс; площа 114,6 → 239,5 кв. м |
| З червня 2026 | Той самий комплекс, новий договір | Квиток на вхід, шезлонги, вода 26–28 °C | Оренда 23,3 тис. грн/міс; квиток 500–600 грн |
Аукціон 2026-го пояснює, чому цифри так роз’їхалися. Перші торги з стартом близько 45 тис. грн на місяць не зібрали охочих. На повторних стартову знизили до 22,5 тис. грн; єдиним учасником стало ТОВ «Ротонда Луцьк», пов’язане з попереднім орендарем. Громада отримує щомісячну плату замість символічної гривні. Відвідувач платить уже не «за повітря парку», а за сервіс усередині орендованого контуру.
5. Чому вона важлива для лучан
Для міста ротонда — орієнтир у парку, а не герб на листівці. Її впізнають за дахом так само, як колесо огляду чи зоопарк. Символічна роль тут побутова: місце, де ви домовляєтеся «біля ротонди», а не абстрактний «дух Волині». Туристичний потік вона тримає влітку, але це потік до води й тіні, не до охоронної таблички.
Статусу пам’ятки архітектури в публічних переліках громади для цієї естради ми не знайшли. У Луцьку обліковують десятки об’єктів національного й місцевого значення — замок, храми, синагога, окремі житлові будинки. Ротонда 1978 року до цього ряду офіційно не вписана. Тому її «поважність» інша: вона стоїть на комунальній землі парку, її не можна тихо знести без рішення міста, але й реставраційні вимоги, як до замкової цегли, на пелюстки даху не поширюються так само жорстко.
Це варто тримати в голові, коли хтось вимагає «повернути сцену, як було». Повернути 1200 безкоштовних місць означає знову взяти на бюджет утримання великої відкритої зали. Залишити басейни — означає квиток 500–600 грн і оренду в казну. Обидва варіанти мають ціну. Справжня історія будівлі якраз про цю зміну функції: від масової естради до літнього сервісу під тим самим дахом.
Що робити далі
Якщо ви йдете купатися — звіряйте сезон і ціну на місці: у 2026-му дорослий будень — 500 грн, вихідний — 600 грн, дитина — 400 грн, година роботи з 10:00 до 20:00. Готівки в кишені краще мати з запасом на парасольку чи напій: це вже прайс орендаря, не міський тариф.
Якщо вас цікавить не вода, а сама споруда — обійдіть комплекс з алеї парку й подивіться на пелюстки даху ззовні. Вхід на територію басейнів історію 1978 року не замінює, а силует каркаса з газону читається краще, ніж з шезлонга.
Якщо питаєте, чи це пам’ятка й чи можна «заборонити перебудову» — спершу перевірте актуальний перелік об’єктів культурної спадщини Луцької громади. Поки ротонда там не фігурує, суперечки про вигляд вирішують договір оренди й рішення міськради, а не охоронний номер.
Якщо порівнюєте «що місто має» і «що ви платите» — тримайте дві цифри поруч: близько 23 тис. грн на місяць у бюджет від оренди і 500–600 грн за день з дорослого на касі. Так видно, де кінчається комунальна естрада і починається літній бізнес під її дахом.
