Кілька днів тому полковник Руслан Ткачук здав посаду командира 100-ї окремої механізованої бригади і став заступником командира 19-го армійського корпусу, до якого входить і ця частина. Це його перше велике інтерв’ю після переходу. Він прийняв бригаду 30 березня 2022 року, коли, за його словами, «крім бажання, нічого особливо й не було».
Підрозділ формували як бригаду територіальної оборони з добровольців. За чотири з половиною роки він пройшов Київщину, кордон із Білоруссю на Волині, Серебрянський ліс, Очеретине, Торецьк і район Костянтинівки. 29 березня 2024 року бригада стала механізованою.
Що розповів колишній комбриг
- Смуга відповідальності на Волині сягала 215 кілометрів державного кордону; командний пункт у лісі мав понад кілометр ходів сполучення і зали під землею.
- На Покровському напрямку бригада заходила з укомплектованістю 43 відсотки і майже без броні.
- У Торецьку в оперативне підпорядкування передали 12 батальйонів, два легіони ГУР і два іноземні легіони; бої в місті тривали 15 місяців.
- За оцінкою Ткачука, загальні втрати противника під Торецьком — близько 50 тисяч, з них 20 тисяч безповоротних.
- Після Торецька бригада дев’ять місяців тримала рубіж біля Клебан-Бицького водосховища, Плещіївки та Іванопілля.
- Цього року до Дня захисників і захисниць у Ковелі планують відкрити меморіал загиблим і зниклим безвісти.
На Київщині один батальйон підпорядкували 10-й гірсько-штурмовій бригаді. Роту везли шкільними автобусами без броні Варшавською трасою. «Нам дали провідника, він довів до точки: далі ви самі», — згадує Ткачук. Позаду колони впали авіабомби. Перші втрати сталися там само. Після цього бригада повернулася на Волинь: рили рови, мінували проїзди, ставили малопомітні перешкоди. Головний інспектор Міноборони, за словами комбрига, сказав, що за 36 років в армії такого командного пункту не бачив.
У Серебрянському лісі противник був за 80–150 метрів. «Копайте день і ніч. Хочете жити — копайте глибше», — казав Ткачук. Бригада відбила десять позицій і не втратила жодної, поки її не перекинули далі. Під Очеретиним увійшли в зустрічний бій. «Якби ми цього не зробили, Покровськ міг би бути втрачений ще в той період», — сказав він. У Торецьку з радіоперехоплень чули: росіяни називали місто Дрезденом. «Про цей Дрезден треба зняти фільм». За три тижні там Ткачук скинув 17 кілограмів. Бригада виходила з міста однією з останніх: фланги просіли, загроза оточення зросла.
Біля Костянтинівки ворог, за його словами, щотижня заявляє про взяття міста, але підрозділи бригади є на півдні, в центрі й на півночі. «Костянтинівка сьогодні точно не їхня». На службі понад 23 роки. Відпустка за весь час командування була одна — на 15 днів у Серебрянському лісі. Доньку, яку на початку війни тримав на руках, уже відправив у другий клас.
