Місто на лівому березі Дніпра від 2022 року перебуває під російською окупацією і після руйнування Каховської ГЕС у 2023 році тисячі людей втратили житло через затоплення. Жителі Олешок залишилися без їжі, води, електрики, газу та медичної допомоги, а після того, як закінчилися вирощені влітку овочі, почали готувати садові бур’яни.
Що відомо про становище в місті
- За оцінкою української влади, в Олешках і прилеглих районах залишаються близько 6 тисяч людей, серед них приблизно 200 дітей.
- Остання доставка продуктів, за словами мешканки, яку називають Галею, була ще у травні.
- Електрики, газу та води немає з 2023 року; магазини не працюють.
- У місті частково працює лише одна лікарня, яка відкривається на кілька днів на тиждень для невідкладних операцій, зокрема ампутацій.
- Управління ООН з прав людини цього року зафіксувало щонайменше 29 загиблих і 54 поранених цивільних в Олешках та Голій Пристані.
- Волонтерка Ксенія Архипова веде список загиблих, у якому, за її словами, уже близько 1200 імен.
Галя розповіла, що їсть лише раз на день. «У місті немає їжі. Я їм лише раз на день – тільки вечерю. Готую простий хліб, іноді можу їсти його з помідором або медом і пити чай. Оце й усе», – сказала вона. У місцевих Telegram-чатах обговорюють, які рослини можна їсти і як їх варити, а також намагаються обмінюватися продуктами.
Україна намагалася доставляти гуманітарні вантажі, однак останніми місяцями ці спроби не мали успіху. Російські окупаційні сили фактично перекрили можливість безпечно залишити місто: раніше деякі жителі виходили пішки замінованими дорогами по продукти, але тепер це стало надто небезпечно. Цього тижня ситуацію визнав і Кремль: там заявили про критичні проблеми з продовольством і медикаментами, стверджували, що російські військові нібито працюють над їх вирішенням, і поклали відповідальність на Київ.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга назвав ситуацію «повною блокадою» з боку російських сил і на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку закликав міжнародну спільноту тиснути на Росію, щоб відкрити доступ гуманітарної допомоги. Діти, які залишаються в Олешках і прилеглих населених пунктах, за словами співрозмовників, потерпають від недоїдання, відсутності медичної допомоги та освіти.
Тетяна (ім’я змінено з міркувань безпеки) розповіла, що обоє її батьків загинули в Олешках цього літа. «Їх застрелили у власному будинку. Туди прийшли російські солдати й хотіли його відібрати», — сказала вона. Галина повідомила: «Минулої ночі загинуло ще двоє цивільних». Загиблі — подружжя, яке несло пакунок із продуктами з Раденська за 23 км і не встигло повернутися до комендантської години; їх убив безпілотник.
За словами місцевих, окупаційна влада обмежує поховання: якщо людина загинула від удару дрона, підірвалася на міні або була вбита іншим насильницьким способом, вимагають підтвердження смерті після розтину російським лікарем, а провести таку процедуру в Олешках неможливо. Частину загиблих тривалий час не ховають; волонтери кажуть, що тіла накопичуються в морзі лікарні, де взимку не було електрики, а деколи їх розтягують безпритульні собаки. «Це інструмент психологічного тиску. Якщо спробуєш закопати труп, сам станеш наступним», – сказала Естер Вратарьова, співзасновниця благодійної організації Humanity.
Олешки стоять навпроти українських позицій і фактично відрізані від підконтрольної Україні території. Місто під російською окупацією з 2022 року.
